Завершення І світової війни. Наслідки

Восени 1918 року члени Четверного союзу (Німеччина, Австро-Угорщина, Болгарія, Туреччина) поступово виходили з стану воюючих, визнаючи свій програш.

У вересні 1918 року – Болгарія, 31 жовтня 1918 – Туреччина, 3 листопада 1918 р. - Австро-Угорщина. Найдовше трималась Німеччина, але коли почались повстання в армії Німеччини – 3 листопада 1918 року - повстання на німецькому флоті у м. Кіль, а 9 листопада 1918 року було скинуто монарха Вільгельма ІІ, то 11 листопада 1918 року Німеччина уклала Комп’єнське перемир’я.

Розорення західноукраїнських земель (зруйновано 40 % житлових і господарських будівель, близько 2 тис. підприємств, скорочено на третину видобуток нафти. Поголів'я худоби скоротилося на половину) Значні людські втрати (понад 500 тис. загиблих)

Утримання за рахунок місцевих ресурсів 50 % діючої російської армії (3,5 млн. осіб), та тилових гарнізонів (400 тис. осіб), що знаходилися на території України

Виникнення проблеми біженців, депортованих, переміщених осіб Загальні витрати Росії на війну складали 41 млрд руб. Інфляція (ціни зросли в 4—8 разів)

Падіння виробництва, кризовий стан економіки (на початок 1917 р. у Наддніпрянщині скоротився видобуток залізної руди на 46 %, марганцевої — на 29 %, виплавка чавуну — на 32 %, сталі — па 33 % порівняно з 1913 p.; зростання залежності промисловості від іноземного капіталу Диспропорція у розвитку промисловості (швидке зростання галузей воєн¬ного виробництва, занепад цивільного виробництва)

Скорочення посівних площ (на 1,880 млн. десятин), зменшення збору зернових на 200 млн. пудів, скорочення виробництва цукру (із 85 млн. пудів у 1913 до 50 млн. пудів у 1917 p.); загострення продовольчої проблеми в містах, поява черг.

Скорочення працездатного населення на селі (у 1917 р. залишилось 38,7 % працездатного чоловічого населення) Загострення соціальних проблем Перебої в роботі транспорту.

Посилення страйкової боротьби робітників (1914 р. — 30 тис. осіб, 1915 р. — 50 тис. осіб, 1916 р. — 200 тис. осіб) і виступів селян (протягом 1914—1916 рр. — 160).

18 січня 1919 року за згодою країн-переможців було скликано міжнародну конференцію у м.Версаль неподалік від Парижу. На цю конференцію не запросили представників країн, які програли війну, і Росії, бо після більшовицького перевороту 1917 року РНК Росії відмовилась виконувати царські договори. 28 червня 1919 року було завершено конференцію і укладено остаточний Версальський мирний договір, який погодився виконати уряд Німеччини.

Зміст Версальського мирного договору:

• Перша світова війна офіційно визнавалася завершеною.
• Німеччина повертала Франції Ельзас та Лотарингію, Бельгії — округи Мальмеді і Ейпен, прусську частину Морене.
• Німецькі землі на лівому березі Рейну і смуга завширшки 50 км на правому березі увійшли в Рейнську демілітаризовану зону.
• Питання щодо приналежності Шлезвіга, південної частини Східної Пруссії і Верхньої Сілезії повинне вирішуватись плебісцитом.
• Управління Саарським краєм на 15 років надавалося Лізі Націй.
• Саарські вугільні шахти проголошувалися власністю Франції (до остаточного вирішення питання про державну приналежність Саарського краю). Німеччина була позбавлена всіх колоній, а також привілеїв у Китаї.
• Німеччина визнавала незалежність Польщі і передавала їй Познань, частину Помор'я та Західної Пруссії.
• Німеччина визнавала суверенітет Австрії, незалежність Чехословаччини. Німеччина визнавала незалежність усіх територій, що входили до складу колишньої Російської імперії на 1 серпня 1914 р., а також скасування Брестського миру і всіх договорів, укладених з нею радянським урядом.
• Німеччина зобов'язувалась відшкодувати країнам-переможницям збитки у війні. Спеціальна репараційна комісія повинна була визначити загальний обсяг репарацій. Сухопутна армія Німеччини скорочувалась до 100 тис. чол. Німеччині заборонялося мати артилерію, танки, військову авіацію, підводні човни. Скасовувалася загальна військова повинність.