ЗБОРІВСЬКИЙ ДОГОВІР

8(18) серпня 1649 р.

Декларація ласки короля його милосты дана на пункти прошення Війська Запорізького:

1. Військо своє Запорізьке заховує король й. мил. при всіх давніх вільностях, згідно з давніми привілеями, і на те привілей свій видає разом із сим.

2. Що до числа війська, бажаючи вдоволити прошення своїх підданих і заохотити їх до служби собі і Річи Посполитій, позволяє король й. мил. мати війська Запорізького сорок тисяч, а спорядження реєстру повіряє гетьманові війська свого Запорізького, а тим щоб до реєстру вписувано козаків вважаючи на достойність, - хто б був до того здатний, в маєтностях шляхетських як і маєтностях королівських, з таким означенням міст: почавши від Дніпра з сеї сторони в Димері, Горностай полі, Коростишові, Паволочи, Погребищах, Прилуці, Винниці, Браславі, а з Браслава до Ямполя к Дністрови, і від Дністра до Дніпра розуміється, мають прийматися до реєстру козацького, а з другої сторони Дністра в Острі, Чернигові, Ромні, Ніжині – аж до московської границі й Дніпра. А що до дальших міст й. король. мил. і шляхетських, поза означеним в сих пунктах виміром, – то в них не мають бути козаки, одначе тому, хто схоче бути в козацтві і бути прийнятий до реєстру, вільно звідти вийти з усім майном на Україну без усякого панського гамовання. А се спорядження реєстру гетьманом війська Запорізького має бути відправлене щонайдальше до нового року свята руського, таким порядком: гетьман війська Запорізького має зладити поіменний реєстр всіх вписаних в козацтво за підписом руки своєї й печаттю військовою, а то для того, щоб ті що в козацтві – зіставалися при вільностях козацьких, а всі иньші аби підлягали замкам й.кор.милості, а в маєтностях шляхетських – панам своїм.

3. Чигирин місто так як єсть в своїх границях, при булаві війська Запорізького має бути завсіди, і теперішньому старшому війська Запорізького уродженому Богданові Хмельницькому надає король й. мил., роблячи його вірним слугою своїм і Річи Посполитої.

4. Що діялось під час теперішнього замішання за допустом Божим, все то має бути в забутю, і жаден пан не має чинити пімсти і карання.

5. Шляхті релігії грецької як і римської, хто яким будь способом пробував при війську Запорізькім, король й. мил. вибачає те все й проступок їх покриває, і коли під ким небудь випрошено щонебудь з маєтностей дідичних або ленних котрого інформовано, – з огляду що все те діялося в нинішнім замішанню, має бути скасовано соймовою конституцією.

6. Коронне військо, в тих містах, де будуть козаки з реєстрового спорядження, становищ своїх не має мати.

7. Жиди державцями, орендарями а ні мешканцями не мають бути в містах окраїнних, де козаки мають полки своїх.

8. Що до знесення унії в короні Польській і в. Кн.. Литовськім, також що до цілості дібр церковних і приналежних до них фундації, які здавна були, і всіх прав церковних – так як на найблизшім соймі буде з отцем митрополитом київським і духовенством обговорене і ухвалене, щоб на жаданнє отця митрополита і всього духовенства все було позволене, й. корол. милость готов дотримати, аби кожній тішився з прав і вільностей своїх, і місце в сенаті митрополитові київському й. кор. мил. позволяє мати.

9. Дігнітарства, уряди всякі в воєводстві Київським, Братиславськім, Чернігівськім й. кор. мил. обіцяє роздавати обивателям стану шляхетського грецької релігії згідно з давніми правами.

10. В місті Київі, тому що там єсть упривілейовані школи руські, отці єзуїти не мають бути фондовані там і по иньших містах українських, але де инде перенесені. Школи ж всі иньші, що там існують від давніх часів, мають бути ціло заховані.

11. Горілкою козаки не мають шинкувати, крім того що зроблять на свою потребу – се вільно їм буде продавати гуртом. Шинкованнє ж меду, пива й иньше має бути по звичаю.

Пункти сі мають бути затверджені на сеймі, а тепер всім непам‘ять, – згода й любов мають бути заховані між обивателями українськими й військом короля й. мил. Річи Посполитої Запорозьким.

  Текст подано за: Крисаченко В. С. Українознавство: Хрестоматія-посібник: У 2 кн. Кн. 2. – К., 1997. – С. 77-79.