Ставши 30.01.1992 р. учасницею Організації з
безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ), Україна проводить лінію на
посилення ролі та ефективності Гельсінського процесу в зміцненні безпеки у
регіоні в її політичному, військово-політичному, людському, економічному,
екологічному та інших вимірах, і, таким чином, на зміцнення своєї безпеки.
Україна всіляко сприяє зміцненню миротворчого потенціалу ОБСЄ і бере активну
участь в операціях із підтримання миру.
Для практичної реалізації відносин Україна -
ОБСЄ утворено посаду Координатора проектів ОБСЄ в Україні. Важливими для
України є зустрічі в рамках ОБСЄ на найвищому рівні
02-03.12.1996 р. у Лісабоні;
18-19.11.1999 р. у Стамбулі).
Україна також підписала Хартію європейської
безпеки, Договір про звичайні збройні сили в Європі, оновлений Віденський
документ про заходи зміцнення довіри і безпеки.
Для
довідки:
у 1975 р. у Гельсінкі відбулася Нарада з
безпеки і співробітництва в Європі (НБСЄ), в якій взяли участь 33 європейські
держави та CШA і Канада.
Учасники Наради 01.08.1975 р. ухвалили
Заключний акт, у якому визначили головні напрями свого співробітництва в
політичній, економічній та гуманітарній сферах (т. зв. "три
корзини"). Від СРСР підпис поставив Генеральний секретар ЦК КПРС, лідер
держави СРСР Леонід Ілліч Брєжнєв (1906-1982).
19-21.11.1990 р. у Парижі відбулася зустріч
держав-членів НБСЄ на найвищому рівні, під час якої було прийнято Паризьку
хартію для нової Європи. Паризький форум символізував собою закінчення епохи
розколу й конфронтації та початок нової епохи в європейських країнах.
Головними інститутами НБСЄ є:
Рада Міністрів;
Секретаріат;
Центр запобігання конфліктам (Відень);
Бюро демократичних інститутів та прав людини
(Варшава),
Парламентська асамблея;
Економічний форум;
Форум безпеки (Форум для співробітництва в
галузі безпеки).
На початку 1995 р. НБСЄ змінила свою назву
(рішення про це було прийнято на Будапештському саміті НБСЄ 04-06.12.1994 р.)
на Організацію з безпеки та
співробітництва в Європі (ОБСЄ).
Нині в ОБСЄ - 54 держави.
| 
