Проголошення незалежності України ЄС визнав
однією з головних подій сучасної європейської історії.
У жовтні 1993 р. у м. Київ було відкрито
Представництво Європейської Комісії в Україні.
14.06.1994 p. у м. Люксембурґ підписано
"Угоду про партнерство і співробітництво між Україною та Європейськими
Співтовариствами та їх державами-членами". Парламент України ратифікував
угоду 10.11.1994 p., а чинності вона набула 01.03.1998 р. - після того, які її
ратифікували всі країни-члени ЄС.
Угоду укладено на 10 років, після чого її дія
буде автоматично продовжена, якщо тільки Україна або ЄС не захоче припинити дію
Угоди.
Важливими подіями співробітництва між Україною
і ЄС були:
підписання 01. 06. 1995 р. у Люксембурзі угоди
про торгівлю;
відкриття у липні 1995 р. у Брюсселі
представництва України при ЄС;
Євросоюз у червні 1996 р. визнав за Україною
статус країни з перехідною економікою;
05.09.1995 р. в Києві проведено перший саміт
Україна-ЄС;
відбулися і відбуваються чергові саміти
Україна-ЄС, в тому числі і за участю Президента України з економічних питань;
регулярними стали зустрічі України та трійки
ЄС на рівні міністрів закордонних справ і на рівні політичних директорів.
24.02.1998 р. Президент України видав указ
"Про забезпечення виконання Угоди про партнерство та співробітництво між
Україною та Європейськими Співтовариствами", а 11.06.1998 p. Президент
України затвердив указом Стратегію інтеграції України до ЄС.
10.12.1999 р. на Гельсінському саміті
Європейська Рада ухвалила Спільну стратегію ЄС щодо України. Стратегія
інтеграції України до ЄС визначила основні пріоритети діяльності органів
виконавчої влади, протягом якого мають бути утворені передумови, необхідні для
набуття Україною повноправного членства в ЄС. У Спільній стратегії ЄС щодо
України ЄС визнав європейські прагнення України та привітав її проєвропейський
вибір. Спільна стратегія суттєво розширила сфери діалогу і співробітництва між
Україною та ЄС.
Для
довідки:
Європейський Союз утворено 25. 03. 1957 р.;
коли 6 держав (Бельгія, ФРН, Франція, Італія, Люксембурґ, Нідерланди) уклали
Римський договір про утворення Європейського Економічного Співтовариства (ЄЕС),
або Спільного ринку.
До ЄЕС (ЄС) вступили:
1973 р. - Велика Британія (7), Данія (8),
Ірландія (9);
1981 р. - Греція (10);
1985 р. - Гренландія (автономна територія
Данії) вийшла із співтовариства.
1986 вступили Португалія (11) й Іспанія (12);
1990 - ФРН - об'єднана Східна і Західна
Німеччини (12);
1995 р. - Австрія (13), Фінляндія (14), Швеція
(15)
2004 р. - Кіпр (16), Чехія (17), Естонія (18),
Угорщина (19), Латвія (20), Литва (21), Мальта (22), Польща (23), Словаччина
(24), Словенія (25); 2007 р. - Болгарія (26), Румунія (27).
Нині Європейський Союз налічує 27 країн.
20.09.1976 р. було укладено Брюссельський акт,
за яким запроваджено вибори до Європарламенту.
10.06.1979 р. відбулися перші вибори до
Європарламенту.
Нині Європарламент VІІ скликання налічує 736
депутатів, які представляють понад 500 млн. європейців 27 країн. Вибори
відбулися 04-07.06.2009 p.).
07.02.1992
p. укладено Маастрихтський договір, що набув чинності 01.11.1993 року.
За цим договором:
ЄЕС перейменовано на ЄС,
розширено повноваження ЄС,
надано, змогу приєднання до ЄС країн Східної
Європи.
Інститутами ЄС є:
Європейський Президент (першим Президентом ЄС,
або Постійним головою ЄС з 01. 01. 2010 р. став обраний 19. 11. 2009 р. на
саміті ЄС Прем'єр-міністр Бельгії Херман ван Ромпей (нар. 1947 р.));
Європейський Парламент;
Європейська Рада (глав держав і урядів);
Європейська Комісія (м. Брюссель);
Рада ЄС (Рада міністрів);
Суд Європейських Спільнот.
Інші вищі органи ЄС:
Європейський соціально-економічний комітет;
Комітет регіонів;
Європейський центральний банк (м.
Франкфурт-на-Майні);
Європейський інвестиційний банк (м.
Люксембурґ);
Європейський омбудсмен.
ЄС - це унікальне об'єднання, яке утворило
територію спільних цінностей, верховенства права, високих стандартів життя,
єдиного ринку без кордонів та з єдиною валютою.
Штаб-квартира
ЄС розташована у м. Брюссель (Бельгія).
|