Легендарна історія Русі

Вперше землі Русі згадуються в легенді про апостола Андрія. Після воскресіння Ісуса Христа розійшлись апостоли по землі проповідувати Євангеліє. Апостолу Андрію випала дорога на береги Чорного моря і коли він знайшов тут велику ріку Дніпро, то вирішив піднятись її берегами до витоків. Одного разу вирішили заночувати і аопстолу Андрію приснився сон, що на тому місці, де вони ночували, стоїть велике християнське місто. Коли усі прокинулись, то розказав про нього апостол Андрій і вирішили поставити на цьому місці великий дерев'яний хрест, в знак того, що буде це місце колись місцем великої слави християнства.

Про пізніші часи оповідає інша легенда про створення міста Києва. На берегах Дніпра жило плем'я полян. Серед полян були три брати Кий, Щек, Хорив та їх сестра Либідь. Брати вирішили збудувати поселення і в чесмть старшого брата прозвали місто Києвом. Назви інших братів залишились в назвах пагорбів, на яких звели Київ - гори Щекавиця та Хоревиця. Річка, що протікала поряд з Києвом отримала назву Либідь.

Нестор-літописець дає і інше тлумачення походження назви Києва, що ніби Кий зовсім не був князем, а був простим перевізником через Дніпро. Люди в очікуванні перевозу збирались на берегах річки і так виникло поселення, яке від імені перевізника назвали Києвом.

У 860-882 році в Києві правив князь Аскольд та Дір. Вони були нащадками династії Києвичів. У 860 р. князь Аскольд здійснив похід на Константинополь (Царгород), де сталось чудо, що переконало Аскольда прийняти християнство. 

Прихід з півночі дружини з князем Олегом перервало їх правління. З ними закінчилась династія Києвичів. Вчені вважають, що брати правили не одночасно, а один за одним, але через часову віддаленість від автора літопису, дані про це змінились.