Василь Ілліч Касіян відомий український художник, один з кращих
графіків сучасності, народився в селі Микулинці, що на Західній Україні, 1 січня 1896 року в сім'ї селянина. Разом з батьком ходив
до міста на заробітки. Захоплювався малюванням. «Я малював усюди, — згадував згодом художник, — на спітнілих шибках вікон
пальцями, на побілених стінах хати — вуглем, на землі — сухою жовтою глиною». Вчителі в середній, а потім і в снятинській
вищій реальній школі, намагались підтримати і розвинути природний хист хлопчика. Василь вже мріяв про вищу освіту. І раптом
— війна.
В середині серпня 1914 року Василя затримали жовніри за те, що він
малював гармату. В жандармерії юнак відповів: зроду не бачив справжньої гармати, і тому — малював. Підозрюваному в шпигунстві,
йому загрожував розстріл, і розмова була б коротка, якби не втручання Василя Стефаника, депутата австрійського парламенту.
Навесні 1915 року Касіяна було мобілізовано. Аж до 1918-го юнак воював.
Підписане командуванням австро-угорської армії перемир'я з італійцями для інтернованих в Італії частин означало полон. Василь
відбував його в концентраційному таборі поблизу міста Кассіно в провінції Кассерта.
Успіх трьох виставок, на яких у таборі були представлені малюнки
Касіяна, посилює його запал. Він хоче вирватися з полону і вступити до Академії мистецтв. Уславлена українська співачка Соломія
Крушельницька, яка, живучи в цей час в Італії, зацікавилася долею талановитого земляка, береться допомогти йому. Але й цього
разу мрії художника не судилося здійснитися: уряд Італії вирішив відправити полонених українців на батьківщину. На той час
Галичина вже знову під владою Польщі. Зваживши всі «за» і «проти», Касіян тікає. В невеличкому містечку Лебрінц
в Австрії він працює над ілюстраціями до творів Стефаника та Шевченка. Лише в 1920 році Василь Ілліч дістався нарешті Праги
й, успішно склавши вступні іспити, став учнем Празької академії образотворчих мистецтв.
1930 року художник переїздить до Києва, де живе й працює до самої
смерті. Протягом десяти років Касіяна підточувала невиліковна хвороба. Клініка у Феофанії, де лікувався Василь Ілліч, розташована
на околиці Києва, і саме тут, на кам'яних плитах огорожі, митець створив свій останній графічний цикл. Створив, усвідомлюючи,
що ці його твори, як і невдовзі він сам, приречені на загибель.
Помер Василь Ілліч Касіян 26 червня 1976 року. Його твори — це класика
|