Григорій Іванович Нарбут
Народився 25 лютого 1886 року на хуторі Нарбутівка поблизу Глухова (тепер село Сумської
обл.) в сім'ї дрібного службовця. Змалку вирізував витинанки, любив малювати орнаменти, квіти, змальовувати літери зі старих
книжок. З 1896 року навчався в Глухівській гімназії, де зацікавився книжковою ілюстрацією, малюнками І.Білібіна до дитячих
книжок, захопився геральдикою. В 1904 році Нарбут малює ілюстрації до «Руслана і Людмили» О.Пушкіна. Того самого року малюнки
гімназиста експонувалися на сільськогосподарській виставці в Глухові й були відзначені подячною грамотою повітового земства.
1906 року Нарбут бере участь у виставці, влаштованій у Глухові гуртком любителів мистецтва. Один малюнок з виставки — «Герб
міста Москви» — друкується у петербурзькому видавництві. В 1906 році Нарбут закінчує гімназію і з братом Володимиром їде
в Петербург, показує свої малюнки відомому художнику І.Білібіну, який влаштовує його у себе в домі, сприяє у його подальшій
долі художника. В майстерні І.Білібіна Нарбут знайомиться з О.Бенуа, М.Добужинським, М.Реріхом.
У 1906-1909 рр. створює ілюстрації до казок «Журавель і Чапля»,
«Як гриби воювали», «Теремок», «Дерев'яний орел», «Як миші кота хоронили», в яких виявив себе як віртуозний
майстер рисунка.
1909 р. Нарбут за порадою М.Добужинського їде до Мюнхена, де три місяці
вдосконалюється в студії відомого графіка Ш.Холлоші, вивчає збірку Мюнхенської пінокотеки. Перебуваючи в Петербурзі, Нарбут
захоплюється творчістю художників об'єднання «Мир искусства», працює в редакції журналу «Гербовед», малює багато
гербів, ілюстрацій до книжок. Особливо захоплюється архітектурними мотивами, давнім українським мистецтвом, геральдикою.
Багато дало йому знайомство з Модзалевським, істориком, знавцем геральдики, та Г.Лукомським, відомим істориком українського
мистецтва. Щороку Нарбут приїздить в Україну, працює в архівах, у музеї Тарновського в Чернігові, багато малює з натури.
У 1913 р. створює ілюстрації та оформлення до «Статуту ордена
св. Георгія», казок Андерсена.
У 1914 році в Лейпцигу на всесвітній виставці було представлено
альбом та каталог, які оформляв Георгій Нарбут. 1915 р. ілюструє книжку Г.Лукомського «Старинные усадьбы Харьковской губернии».
У 1914 — 1915 рр. створює цикл алегоричних композицій на теми Другої
світової війни, починає працювати над «Українською абеткою». В 1916 р. Нарбута разом з Є.Лансере, К.Петровим-Водкіним, І.Білібіним
обрано до комітету об'єднання «Мир искусства». У грудні 1917 р. Нарбут бере участь у заснуванні Української Академії мистецтв,
у створенні символіки Української Республіки, виконує ескізи грошових знаків — гривень, поштових марок, цінних паперів Української
держави, створює ілюстрації до журналів, книжок.
У 1919 р. стає ректором Української академії мистецтв, професором.
В цьому році він створює ілюстрації до «Енеїди» Котляревського, обкладинки до журналів «Мистецтво», «Зоря»,
екслібриси, які стали класикою української графіки. Працює над комплексним оформленням книг, виховує школу своїх послідовників,
які створили самобутній стиль українського книжкового мистецтва.
23 травня 1920 р. після несподіваної короткочасної хвороби Нарбут помер. Поховано
його на Байковому кладовищі у Києві.
| 
