Каталог статей
Вітаю Вас, Гість · RSS Субота, 23.09.2017, 22:00






Головна » Статті » Джерела історії » Між двома війнами (1914-1939)

Свідчення четаря УГА Ковальчука. 13 серпня 1919 р.

Свідчення четаря УГА Ковальчука про польський окупаційний режим на Станіславівщині

13 серпня 1919 р.

Повернувши з польського полону четар Українськ. Армії зізнає. В полон попав 7-го червня с. р. під Язлівцем. Поляки всіх полонених як старшин так і стрільців обдерли навіть з послідного білля і відобрали гроші, а в часі маршу до Станиславова не дали нічого їсти, окрім чорної кави в Бучачи. По дорозі ми наслухалися всяких обидливих слів від переїжджаючих польських військ, а не одному прийшлось закоштувати і польського нагая. В Станиславові передержали одну ніч, а на другий день відправили цілу партію полонених на Домбе. Мені удалось задля поранених ніг дістатись до Укр. окруж. лічниці, якої командантом був вже тоді поляк Др. Ференсевич. Щоби скоро не видалили удавав я реконвалесцента по тифі. Як наші почали протиофензиву і підійшли під Галич, начали Поляки алярмово вивозити зі Станіславова все майно, яке зісталося там по Українцях. Рівнож евакували всі шпиталі і вивозили всіх старшин, які були в Станиславові, не щадячи і тяжко-хворих, ані інвалідів, бо і тих зразу посадили в тюрму полевого суду, а опісля вивезли. Я дістав цивільний одяг від українців і так викрався 17 червня зі шпиталю та втік до одного німця, де переховувався до 25 липня. Утік я при помочи одного Українця до Отинії, звідтам перебрався крадьком до Герловець. Тут зібрався транспорт більше старшин і ми всі разом, за дозволом румунської К-ди дивізії дісталися через Хотин за Дністер.

В Станиславові урядує К-да міста і К-да “Пляцу” стац. К-да жандармерії полевої і місцевої, поліція явна і тайна. Цивільні власти як перед війною всі Поляки, Староста Трембалович. Гарнізон дуже малий, головно вишкіл з місцевих Поляків. Українців на разі не асентерують але всі мусять на основі припису Міністерства війни в літах 1895 – 1899 голоситься в староствах і вижидати речинця перегляду. До примусових робіт в місті стягають головно жидів, а селяни доставляють підводи.

Населення скрізь терпить, в кождім майже селі пастерунок жандармерії, а ся робить що її подобається. Перепусток Українцям з першу взагалі не видавали, їздити могли лишень Поляки. Тепер в тім згляді мале поліпшення, але ждати муситься щонайменьше тиждень. Всіх визначнійших наших діячів інтернували і вивезли на захід. З них лише той міг остатись, за якого поручив якийсь визначнійший Поляк, що він не є політично підозрілий. Зі Станиславова вивезено з верх сто визначнійших Українців і Жидів. Преса польська не признає в Галичині ніяких українців лише “Русів” і всякими способами старається вкорінити переконання в народі, що Україна за Збручем, а східна Галичина се польська земля, яка переживала шестимісячну гайдамацьку інвазію. У Львові утворився угодовий Комітет “Руский”, то саме в Станиславові при ул. Коперника (видається під проводом Демянчука). Видається газета “Воля”, редактори Др. Яросевич і Янович. Польська преса про східну Галичину пише не ясно, раз що Антанта признала її Польщі по Збруч, другий раз, що має бути плебісцит цього року, то знов за рік, иньший раз за 12 років. Писали також, що Петрушевич був у Київі і злучився з большевиками та приготовляє генеральну онфензиву проти Поляків.

Населення подекуди держиться бодро о чім свідчить повстання кількаразове в Перегінську, де жертвою впало кількох Поляків. За се спалено якусь часть села, а більша часть населення криється по лісах. Рівнож в Товмаччині, Рогатинщині і Надвірнянщині (село Гаврилівка) були повстання. Провідників не має, бо всіх діячів по повітах вивезено подекуди навіть інтеліґентних селян, а богато з нашої інтеліґенції або втікло, або криється або держить сторону Поляків, що більше є навіть такі, що підписують Полякам пожички воєнні (як єп. Хомишин, радник Дутка). Деякі урядники з конечности поступили на польську службу, а деякі перейшли на обряд латинський. В Станиславові около 30 осіб ріжної професії. Жиди піддержують Українців і вспомагають їх грішми. Народ попав подекуди в зневіру, но більшість свято вірить в побіду і нетерпеливо ожидає визволення.

Прохарчовання улутшаєсь і ціни поволи спадають. Деякі ціни в Станиславові: 1 кільогр. картофель 6 корон, 1 кіль хліба – 16-го кор., м’ясо – 12 кор., свинина – 20 кор. Для Поляків позкасовувано консуми, для Українців великі трудности.

 

Підпис

 

ЦДАВО України, ф. 2192, оп. 2, спр. 1, арк. 27.

Машинопис. Оригінал.

 

Категорія: Між двома війнами (1914-1939) | Додав: uahistory (02.07.2016)
Переглядів: 74 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz
Copyright MyCorp © 2017