Авенаріус Михайло Петрович (7.09.1835— 4.09.1895) член-кореспондент Петербурзької
Академії наук, засновник першої фізичної школи в Україні, професор. Народився в Царському Селі (тепер м. Пушкін). У 1858 р. закінчив
фізико-математичний факультет Петербурзького університету і працював викладачем 2-ї Петербурзької гімназії. В 1862—1864 рр.
перебував у науковому відрядженні спочатку у фізичній лабораторії Магнуса в Берліні, а згодом у лабораторії Кірхгофа в Гейдельберзі.
З 1865 р. завідував кафедрою фізики і метеорологічною обсерваторією Київського університету. За прикладом Московського і Петербурзького
університетів (1875 р.) М. П. Авенаріус запровадив у Київському університеті лабораторні й практичні заняття з фізики. Цьому
передував підготовлений ним курс «Вступ до практичних занять з фізики».
Наукова діяльність М. П. Авенаріуса розпочалася з досліджень явищ
термоелектрики. Ці дослідження він підсумував у 1864 р. в дисертації на тему «Про термоелектрику». В ній він сформулював
закон, названий нині його ім'ям, про залежність ЕРС термоелементів від температури.
У 1866 р. М. П. Авенаріусу було присуджено ступінь доктора за працю
«Про електричні різниці металів при різних температурах», в якій він довів, що контактна різниця потенціалів є функцією
від температури, і знайшов необхідні умови для обчислень цієї різниці потенціалів для багатьох пар металів.
У 1880 р. розробив систему розподілу змінного струму для живлення
«свічки Яблочкова», за що в наступному році був нагороджений найвищим французьким орденом — Почесного легіону. Система
тоді ж здобула срібну медаль на Міжнародній електротехнічній виставці в Парижі.
Починаючи з 1873 р. М. П. Авенаріус і створена ним фізична школа провели
комплекс всесвітньо відомих досліджень критичного стану речовини і тим самим створили міцний фундамент учення про цей стан.
О. Г. Столєтов, який досконало знав роботи Київської школи, в статті «М. П. Авенаріус. Біографічний нарис» (1895) писав, що
близько чверті всього запасу чисел для критичних температур, який зібрано у «фізичних таблицях» Ландольта і Бернштейна,
здобуто новою Київською лабораторією. Слід зазначити, що цими даними користуються і в наш час, тобто вони витримали експериментальну
перевірку протягом багатьох десятків років розвитку фізики.
У 1876 р. М. П. Авенаріус ввів формулу теплового розширення рідин,
яка точно визнала зміну об'єму рідин залежно від зміни температури на всьому проміжку температур аж до критичної.
М. П. Авенаріус — автор понад 30 наукових праць з різних розділів
фізики. Член Російського фізико-хімічного товариства. Берлінського фізичного товариства, Московського товариства аматорів
природознавства, засновник Київського товариства природодослідників та фізико-математичного товариства при Київському
університеті.
|