Витяг з протоколу засідання Центральної Ради
про ухвалу закону про надання
Українській Центральній Раді виключного
і неподільного права видавати закони
для Української Народної Республіки
25 листопада 1917 р.
I.
До сформування Федеративної Російської Республіки і утворення її Конституції виключне і неподільне право видавати закони для Української Народної Республіки належить Українській Центральній раді.
II.
1. Всі закони і постанови, які мали силу на території Української Народної Республіки до 27 жовтня 1917 р., оскільки вони не змінені і не скасовані універсалами, законами і постановами Української Центральної ради, мають силу і надалі, яко закони і постанови Української Народної Республіки.
2. Право видавати розпорядження в обсягу урядування на основі законів належить генеральним секретарям Української Народної Республіки.
До видання таких розпоряджень зостаються в силі розпорядження російського правительства, які були видані до 27 жовтня 1917 р., оскільки вони вже не змінені або не скасовані Українською Центральною радою та Генеральним секретарством.
III.
1. До прийбудучих змін законодавчим порядком полишаються в силі всі державні уряди і установи, які зіставалися на території Української Народної Республіки по день 7 листопада 1917 р. з дотеперешнім їх ділокругом, урядженням і штатами, яко уряди і установи Української Народної Республіки.
2. Це положення тим часом, до погодження з іншими частинами Російської Федерації, має стійність і до урядів і установ, які обіймають тільки почасти територію Української Народної Республіки, і тільки в тій мірі, в якій їх діяльність поширюється на Українську територію.
3. Всі особи, які займали посади державної служби по день 7 листопада 1917 р. на території Української Народної Республіки чи то за призначенням російського правительства, чи то за обранням органами самоврядування, зістаються на своїх урядах, без особливих прохань чи заяв.
Заст. голови Української Центральної ради М. Шраг
Секретар Української Центральної ради А. Постоловський
(ЦДАВО України. Ф. 1115. Оп. 1. Спр. 1. Арк. 150-150 зв. Оригінал).
|