Михайло Петрович Старицький
видатний український
письменник, драматург, автор безсмертної комедії "За двома зайцями", народився 14 грудня 1840 року в селі Кліщинцях, що на
Полтавщині, в небагатій дворянській сім'ї. Батько його, Петро Іванович, був офіцером, мати, Настасія Захарівна, — з роду Лисенків,
нащадків колишньої козацької старшини. Дитинство майбутній письменник провів переважно в Кліщинцях. Початкової грамоти
Михайла навчав дяк. На восьмому році життя хлопець втратив батька, а потім і діда, сестру, братів. За кілька років, коли Михайло
почав учитися в полтавській гімназії, померла й мати. Далі юнак виховувався в сім'ї батька видатного українського композитора
Миколи Віталійовича Лисенка. Відтоді Михайло Старицький і Микола Лисенко стали друзями на все життя. Разом вони читали "Енеїду"
І. Котляревського, "Кобзаря" Т. Шевченка.
В гімназії М. Старицький багато читав творів російської,
української та світової класики. На цей час припадають його перші літературні спроби. Це були гумористичні вірші на теми
гімназійного життя.
Після закінчення гімназії М. Старицький вступає до
Харківського університету, а наприкінці 1800 року, разом з М. Лисенком, переходить до Київського.
Київський університет на той час був центром прогресивної
думки на Україні. Студенти жили тоді бурхливим громадсько-політичним життям, і в його вир поринули Михайло Старицький та
Микола Лисенко. "Ми з Лисенком, — писав пізніше Старицький, — просиджували іноді ночі, міркуючи про національні завдання,
про минуле нашої вітчизни та про долю-мачуху нашого селянина".
Восени 1862 року М. Старицький тимчасово залишає університет
і повертається на село для влаштування своїх маєткових справ. Тим часом, 1863 року, вийшов Валуєвський циркуляр про заборону
видання книжок українською мовою. Коли восени 1864 року М. Старицький повернувся до Києва, то там "застав уже майже безнадійну
зневіру". Університет через хворобу серця він так і не закінчив, але занепадницьким настроям не піддався.
В умовах шаленої реакції М. Старицький починає активну
літературну, театральну й видавничу діяльність. Уже 1865 року з'являються перші його переклади. На початку сімдесятих років
М. Старицький разом з М. Лисенком організовує український аматорський драматичний гурток. Написані оперети "Чорноморці"
та "Різдвяна ніч", а також оригінальний водевіль "Як ковбаса та чарка, то минеться й сварка".
У жовтні 1881 року було дозволено, з певними обмеженнями,
українські вистави. І незабаром утворилася перша українська професійна трупа під керівництвом М. Л. Кропивницького. З літа 1883 року на чолі цієї трупи став М. Старицький,
який вклав в організацію української театральної справи великі кошти. У трупі Старицького брали участь видатні українські
артисти: М. Л. Кропивницький, М. К. Садовський, І. К. Карпенко-Карий, П. К. Саксаганський, М. К. Заньковецька.
Залишивши через хворобу театр, М. Старицький живе
у Києві, багато працює над своїми художніми творами, зокрема над прозовими.
Помер Михайло Петрович Старицький 27 квітня 1904 року.
|