Повідомлення газети “Вперед” про випадки смерті від голоду на Гуцульщині
4 березня 1920 р.
На Гуцульщині, винищеній довголітньою війною, заграбованій та випаленій, панує найстрашніша нужда. Ця земля, Богом і людьми забута, перейшла страшне пекло, а тепер представляє самі руїни.
Тиф і інші пошесні недуги нищать наших та змітають їх зі світу. До цього причинюється в найбільшій мірі недостача средств до життя, недостача бараболь, хліба, хоч би вівсяного та кукурудзи. Народ голодує і з голоду попадає в різні недуги.
В Микитинцях, Печеніжинського повіту, вимерла з голоду ціла родина, зложена з батька і чотирьох дітей. Не було що в губи вложити, не було що видістати, – от і ниділи вони, аж вкінці вимерли одні по других.
І коли не прийде яка поміч, поміч сейчасова, то люди вигинуть, як ті мухи восени.
Чи байдуже це все галицьким властям, чи не можуть або не мають сили прийти в поміч погибаючому з голоду населенню.
Вперед. – 1920. – 4 березня.
|